Доброго дня! Допоможіть розібратись у ситуації, дуже потрібно почути думку..пораду, бо таке враження , шо вже нічого не розумію у цьому житті.Мені 40, йому 39, живемо громадянським шлюбом, спільних дітей немає, у мене є донька від попереднього шлюбу, якій вже 12, у обох за плечима і досвід, і минуле подружнє життя.Забезпечую себе сама, живемо у нього на квартирі, дитина не хотіла міняти школу, тому я сама ж її відвожу і привожу,працюю, комунікабельна , весела, багато чого розумію, не пиляю, мозок не виношу, є звичайно недоліки, але ніхто не ідеальний.Чоловік знайшов собі нових друзів по будинку, постійно зависає з ними, пють, разом в Карпати їздять, мене ніхто не бере, та я і не поїхала і не пішла б з ними, не цікаво кожний вечір пити, дискотеки якісь, приходить під ранок, говорю з ним, що мені так не комфортно, я не сплю, та й як на мене не повага якась по відношенню до мене.Чи це зараз норма? Чи це норма зависати з друзями, з мужиками їздити на рибалку, без нас, без мене, прийти під ранок...що це, норма?Бо я геть заплуталась, роки йдуть, я себе гризу, часто плачу поки ніхто не бачить, шкодую себе,це вже тягар,я затягую розхід...як правильно зробити, щоб не почуватись винною якоюсь, шо це я,щось не вірно роблю,друзі мої кажуть що всі мужики такі,але жити отак , як на мене теж не правильно, можливо в мене цінності вже не такі? Треба йти в ногу з сучасністю?Дякую за думки , пораду, та виговорилась, краще стало, не люблю жалітись..